Надання першої допомоги вчителем
1. Правила поведінки вчителя
Працівник зобов'язаний дотримуватися норми, правила та інструкції з охорони праці, пожежної безпеки та правила внутрішнього трудового розпорядку.
Негайно повідомити своєму безпосередньому керівнику про будь-який нещасний випадок, що відбувся в гімназії, про ознаки професійного захворювання, а також про ситуацію, яка створює загрозу життю і здоров'ю людей.
Забороняється вживання спиртних напоїв, а також приступати до роботи у стані алкогольного сп'яніння. Палити дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.
При захворюванні або травмуванні як на роботі, так і поза її необхідно повідомити про це керівнику і звернеться до лікувального закладу.
При нещасному випадку слід надати допомогу потерпілому відповідно до інструкції з надання долікарської допомоги, викликати працівника медичної служби. Зберегти до розслідування обстановку на робочому місці такою, якою вона була в момент події, якщо це не загрожує життю і здоров'ю оточуючих і не призведе до аварії.
При виявленні несправності обладнання, пристосувань повідомити про це керівника. Користуватися і застосовувати в роботі несправні обладнання та пристосування забороняється.
Виконуючи трудові обов'язки, дотримуватися наступних вимог:
- Ходити тільки по встановленим проходах і майданчиків 1;
- Не сідати і не спиратися ліктем на випадкові предмети і огородження;
- Не підніматися і не спускатися бігом по сходових маршах і перехідних містках;
- Не торкатися до електричних проводів, кабелів електротехнічних установок;
- Не усувати несправності в освітлювальної та силової мережі, а також пускових пристроях;
- Звертати увагу на знаки безпеки, сигнали і виконувати їх вимоги (заборонний знак безпеки з написом-"Не включати - працюють люди!").
- Для пиття слід вживати воду з спеціально обладнаних фонтанчиків або питних бачків;
- Приймати їжу слід в спеціально обладнаному приміщенні (їдальні).
2. Загальні вимоги безпеки
До занять на лижах допускаються учні, які пройшли інструктаж з охорони праці, медичний огляд і не мають протипоказань за станом здоров'я.
-При проведенні занять з лиж учні зобов'язані дотримуватися правил поведінки, розклад навчальних занять, встановлені режими занять і відпочинку.
- Учні повинні одягатися відповідно до температури зовнішнього навколишнього середовища, щоб уникнути обмороження.
- Учні повинні бути гранично обережними, щоб уникнути травм при падінні під час катання на лижах.
- Учні повинні перевіряти кріплення лиж до взуття, щоб уникнути травм.
- Учні повинні правильно підігнати лижні черевики, щоб уникнути потертості ніг.
- При отриманні травми учень зобов'язаний негайно поставити до відома про це вчителя, який повідомляє про це адміністрації освітньої установи.
- У процесі занять учні зобов'язані дотримуватися встановленого порядку проведення навчальних занять та правила особистої гігієни.
Вчителю забороняється:
- Залишати без нагляду учнів;
- Допускати до занять учнів, які не пройшли інструктаж з охорони праці і техніки безпеки при проведенні занять з лиж;
- Використовувати несправне спортивне обладнання та інвентар;
- Ремонтувати несправне електрообладнання самостійно.
Учитель зобов'язаний:
- Пройти інструктаж з охорони праці при проведенні занять з лиж;
- Провести інструктаж з охорони праці та техніки безпеки з лижної підготовки для всіх учнів;
- Виключити з користування непридатне обладнання;
- Забезпечити стійкий порядок і дисципліну учнів під час лижних занять і в процесі підготовки до них на перервах 2.
На заняттях з легкої атлетики учні повинні уникати впливу наступних небезпечних факторів:
- Травми при падінні на слизькому грунті або твердому покритті;
- Травми під час перебування в зоні кидка під час занять з метання; при виконанні вправ без розминки.
При отриманні травми учень зобов'язаний негайно поставити до відома про це вчителя, який повідомляє про це адміністрацію і лікарю гімназії. При несправності спортивного інвентарю припинити заняття і повідомити про це вчителя.
У процесі занять учні зобов'язані дотримуватися встановленого порядку проведення навчальних занять та правила особистої гігієни
Учням забороняється:
- Приносити на заняття колючі, ріжучі, легкозаймисті предмети;
- Бігати без дозволу вчителя, відкривати вікна, фрамуги; штовхати один одного; кидати один в одного різні предмети;
- Чіпати без дозволу вчителя спортивне спорядження.
Вчителю забороняється:
- Залишати без нагляду учнів на уроці і під час перерви;
- Допускати до занять учнів, які не пройшли інструктаж з охорони праці і техніки безпеки на заняттях легкою атлетикою;
- Використовувати несправне спортивне обладнання;
- Ремонтувати несправне електрообладнання самостійно.
Учні повинні: уникати травм при зіткненнях, падінь на мокрому, слизькій підлозі або майданчику, не порушувати правила поведінки гри.
Про кожну отриманої травми необхідно негайно поставити до відома вчителя, який зобов'язаний забезпечити надання медичної допомоги.
Дії працюючих при виникненні нещасного випадку.
Правила надання першої медичної допомоги необхідно знати всім працівникам організації, так як правильно і своєчасно надана долікарська допомога має велике значення для одужання потерпілого.
Неправильне або невміле надання першої медичної допомоги може стати причиною ускладнень, які затягували одужання потерпілого або навіть ведуть до інвалідності, а в деяких випадках (наприклад, поранення з більшою крововтратою, ураження електричним струмом, опіки) може призвести до смерті потерпілого на місці травмування.
При нещасному випадку необхідно надати потерпілому першу медичну допомогу і, в залежності від стану потерпілого, негайно повідомити про те, що трапилося лікаря гімназії, викликати медичну допомогу за телефоном 03 і повідомити керівництву.
При наданні першої медичної допомоги слідувати правилам:
№ 1. Правила штучного дихання.
Штучне дихання необхідно тільки в тому випадку, якщо потерпілий не дихає або дихає дуже погано (рідко, судорожно) або його дихання поступово погіршується. Перед тим як почати процедуру, необхідно:
а) покласти потерпілого на тверду поверхню;
б) швидко звільнити людину від стискує подих одягу - розстебнути воріт, розв'язати шарф, розстебнути штани і т.д.; під плечі підкласти валик з згорнутої одягу;
в) також швидко звільнити рот потерпілого від сторонніх предметів. Якщо рот міцно стиснутий, то його слід розкрити шляхом висування нижньої щелепи: чотирма пальцями обох рук, поставивши за кути нижньої щелепи, висунути її так, щоб нижні зуби виявилися попереду них. Якщо таким чином рот відкрити не вдається, то слід між задніми корінними зубами обережно вставити міцну тонку дощечку, ручку ложки і т.п. і розтиснути зуби.
Під час проведення штучного дихання необхідно уважно спостерігати за обличчям потерпілого. Якщо він поворухне губами або століттями або зробить ковтальний рух гортанню, потрібно перевірити, чи не зробить він самостійного подиху. Як тільки він почне дихати самостійно і рівномірно, слід припинити штучне дихання, інакше воно може перешкодити його власним диханню і завдати йому шкоди.
В даний час застосовується штучне дихання «з рота в рот» і «з рота в ніс».
При першому способі надає допомогу максимально закидає голову потерпілого тому, підкладаючи під плечі валик з одягу. Потім очищає його рот від слизу і всього стороннього вказівним пальцем, обгорнутий марлею, носовою хусткою і т.д. Притримуючи рот потерпілого напіввідкритим, рятувальник робить глибокий вдих і, щільно приклавши свій рот через хустку до рота спасаемого і затиснувши його ніс, видихає повітря. Видих ж у потерпілого відбувається пасивно. Частота циклів «вдих-видих» залежить від віку потерпілого: для дорослого - 10-12 за хвилину, для школяра 15-18, але вдування повітря робиться менш різко і при неповному вході (значить, і виході) дорослої людини, надає допомогу.
Штучне дихання «з рота в ніс» слід проводити тільки в тому випадку, якщо при диханні «з рота в рот» бажаного розширення грудної клітини не настав, і якщо щелепи потерпілого залишилися щільно стиснутими. Тоді надає допомогу рукою утримує голову потерпілого в закинутою положенні, робить глибокий вдих і, охопивши щільно губами через покривало його ніс, видуває повітря. Можна вчинити трохи інакше - скористатися трубкою з щільної гуми: ввести її кінець в один з носових ходів, яка рятується, інший носовий хід закрити пальцем і, взявши вільний кінець трубки в рот, періодично вдувати повітря 3.
Проводячи непрямий масаж, необхідно потерпілого покласти спиною на тверду поверхню і розстебнути утрудняють тіло пояс, комір, потім встати з лівої сторони від потерпілого і покласти долоню руки на нижню третину грудей, інша рука накладається на тильну поверхню першою для посилення тиску. Потім періодично треба натискати на грудину, переносячи на руки зусилля всього тулуба людини, надає допомогу.
Ступінь звуження зіниць може служити найбільш суворим показником ефективності наданої допомоги. Вузькі зіниці свідчать про достатньому постачанні мозку киснем, і навпаки, починається їх розширення вказує на погіршення кровообігу і необхідність посилення заходів з пожвавлення організму.
Додатковий корисний прийом - підйом ніг потерпілого на 0,5 м від підлоги і фіксування їх у цьому положенні протягом усього часу масажу серця.
Удари. Перша допомога при будь-якому ударі - повний спокій. Для зменшення болю і запобігання підшкірного крововиливу на область забиття накладають пов'язку, що давить, а поверх її «холод», наприклад лід у поліетиленовому мішечку або грілку з холодною водою. Особливо небезпечні травми голови, наслідком яких може бути струс мозку. Для останнього випадку характерні втрата свідомості, блювання, зникнення з пам'яті обставин отримання травми. Після надання потерпілому першої допомоги його лікування повинне проходити обов'язково під контролем лікаря.
Рани і порізи. При роботі з ріжучими та колючими інструментами учні можуть отримати різані, рвані, колоті і забиті рани. Найбільш небезпечні колоті рани, так як вони часто проникають у внутрішні органи. Небезпека подертих і забитих ран у тому, що вони зазвичай сильно забруднюються. При всіх видах ран на початку необхідно чистими руками зупинити або сповільнити кровотеча: очистити навколо рани поверхню шкіри від бруду в напрямку від країв назовні; обробити краї рани йодною настойкою або «зеленкою», не допускаючи їх потрапляння всередину рани, на пошкоджені тканини; зупинити кровотечу за допомогою 3%-ного розчину пероксиду Н2 4 О2 («перекису водню») або водного розчину хлориду заліза. Потім слід накласти на рану тампон і забинтувати її. Якщо пов'язка намокає від крові, то поверх неї накладають ще шар матеріалу. Після цього учня відправляють до лікаря.
Якщо поранення супроводжується сильною кровотечею, то вище рани накладається гумовий джгут. Щоб уникнути омертвіння тканин не можна затримувати кровообіг більш ніж на 2 години, тому перед відправкою до лікаря пораненому дають або вкладають в пов'язку записку з вказівкою часу накладення джгута.
№ 4. Перша допомога при непритомності, тепловому або сонячному ударі, отруєння оксидом вуглецю.
При непритомності (раптовому запамороченні, нудоті, утиску в грудях, потемнінні в очах) хворого треба вкласти, піднявши його ноги, і дати йому нюхати нашатирний спирт; «холод» на голову не класти.
Тепловий або сонячний удар вражає людину в задушливу безвітряну погоду або коли він знаходиться в жаркому приміщенні, на осонні. При цьому він відчуває раптову слабкість, головний біль, запаморочення. Його потрібно негайно вивести на свіже повітря в прохолодне місце. При з'явилися ознаки нездужання треба без зволікання покласти потерпілого (у прохолодному місці), роздягнути його і охолоджувати тіло, обличчя, груди, оббризкуючи холодною водою. При зупинці дихання або різкому його розладі необхідно робити штучне дихання.
Отруєння оксидом вуглецю (чадним, а також світильним газом) відбувається в більшості випадків через неправильне поводження з опалювальними та світильним приладами. Оскільки чадний газ не має запаху, отруєння (угараніе) настає поступово і непомітно. Пахнуть чадом інші гази, які утворюються одночасно з ним, вони-то і попереджають про те, що в повітрі з'явився отруйний оксид вуглецю. Перші ознаки отруєння чадним газом - головний біль, серцебиття, загальна слабкість. Постраждалий починає скаржитися на дзвін у вухах, стукіт у скронях, запаморочення, нудоту. У нього може бути блювота, ослаблення серцевої діяльності та дихання, несвідомий стан. Якщо в цей час йому не буде надана термінова допомога, може настати смерть. Угоревшего треба негайно вивести на свіже повітря. Якщо можна, то слід терміново дістати подушку з киснем, щоб він дихав киснем.
Перша допомога при отруєнні чадним газом виявляється так само, як при непритомності. При появі блювоти потрібно покласти угоревшего набік або повернути набік його голову. Якщо потерпілий дихає судорожно, рідко або зовсім не дихає, необхідно до прибуття лікаря робити штучне дихання.
Оскільки отруєння супроводжується зниженням температури тіла внаслідок уповільнення в ньому тепла окисних процесорів, постраждалому дають пити гарячий чай і молоко, а на плечі накидають теплий одяг або закривають ковдрою 5.
№ 5. Звільнення потерпілого від електричного струму.
Дотик до струмоведучих деталей установок, що знаходяться під напругою, в більшості випадків викликає судорожне скорочення м'язів, яке може бути дуже небезпечним. Тому людині, випадково потрапив під напругу, треба негайно, до прибуття лікаря, надати першу допомогу, попередньо звільнивши його від дії електричного струму. Для цього необхідно відключити ланцюг за допомогою найближчого вимикача (рубильника) або шляхом викручування пробок на щитку. У разі віддаленості вимикача від місця події можна перерізати проводи або перерубати їх (кожен провід окремо!) Будь-яким ріжучим інструментом, але з сухою ручкою з ізолюючого матеріалу! Якщо рукоятка інструменту металева, потрібно обернути її сухою шовкової, вовняний або прогумованою тканиною.
Звільняючи людини від електричного струму, необхідно враховувати наступне:
- При відключенні установки може одночасно згаснути електроосвітлення, тому потрібно тут же, не затримуючи відключення установки, подбати про інше джерело освітлення;
- Якщо установку не вдається відключити досить швидко, треба відокремити потерпілого від струмоведучих частин, до яких він торкається. Для цього (при напрузі до 500 В) можна скористатися діелектричними матеріалами (користуватися металевими або мокрими предметами неприпустимо) або взятися за одяг потерпілого, якщо вона суха і відстає від його тіла (наприклад, за поли піджака). Відтягаючи потерпілого за ноги, не слід торкатися його взуття, так як вона може бути сирої, а перебувають у ній цвяхи або гачки для шнурівки - провідники електричного струму;
- Для кращої ізоляції треба надіти на руки діелектричні калоші або накинути на постраждалого прогумовану або суху матерію;
- Відокремлюючи потерпілого від струмопровідних деталей, слід діяти однією рукою.
Після звільнення потерпілого необхідно надати йому допомогу. Оскільки заходи першої допомоги залежать від його стану, треба:
- Негайно укласти його на спину;
- Перевірити з підйому грудної клітини - чи дихає він;
- Перевірити наявність пульсу (на променевій артерії в зап'ясті або на сонній артерії на шиї);
- Подивитися стан зіниці - вузький він або широкий (широкий нерухомий вічко - ознака відсутності мозкового кровообігу).
Визначення стану потерпілого потрібно провести швидко, протягом 15-20 секунд.
Якщо потерпілий у свідомості, його потрібно укласти на рівну поверхню (кушетку, диван, стіл) і до прибуття лікаря забезпечити повний спокій і спостереження за пульсом і диханням. (При відсутності можливості викликати лікаря постраждалого необхідно доставити в лікувальний заклад за допомогою транспортних засобів або носилок.) Ні в якому разі не можна дозволяти йому рухатися, оскільки відсутність важких симптомів відразу після ураження струмом не виключає можливості подальшого погіршення стану 6.
При відсутності свідомості, але зберігся стійкому диханні і пульсі потрібно терміново викликати лікаря, покласти потерпілого зручно, рівно, розстебнути одяг, створити приплив свіжого повітря, видалити зайвих людей, давати йому нюхати нашатирний спирт, кропити водою, розтирати і зігрівати тіло. Якщо потерпілий дихає погано - дуже рідко, поверхнево або, навпаки, судорожно, рекомендується робити штучне дихання.
При відсутності ознак життя (дихання, серцебиття, пульсу) не можна постраждалого вважати мертвим. У перші хвилини після поразки мертве стан може бути удаваним; воно оборотно при наданні належної допомоги. Потерпілому негайно треба робити штучне дихання з одночасним масажем серця, причому безупинно і на місці події (не переміщаючи людини) весь час до прибуття лікаря.
