Ля́лька — дитяча іграшка у вигляді людини або тварини, або персонаж лялькової вистави.

Історія виникнення назви «лялька» сягає прадавніх часів, коли перші ляльки створювались на честь чарівної Богині кохання та весни Лелі (або Лялі), яка була, за міфами, нерозривно пов'язана із весняним відродженням природи, початком польових робіт. Богиню завжди представляли собі юною, красивою, стрункою та високою дівчиною. Саме її образи створювали прадавні слов'яни, щоб лялька оберігала та вдихала силу життя в дитину.

З давніх часів ляльки виготовляються із дерева, льону або кераміки. В сучасному світі активно використовуються технологічні матеріали, але разом з цим не втрачають своєї актуальності ляльки з природних матеріалів.

В Україні виготовленню традиційної ляльки приділяється особливого змісту та значення. З давніх давнин майже в кожній українській хаті були власні традиції та звичаї у виготовленні ляльок. В деяких традиціях традиційним лялькам не робили обличчя, задля того, щоб дитина могла сформувати в своїй уяві власний образ своєї подружки та ангела охоронця. В деяких традиціях створювали обличчя, щоб діти з дитинства тягнулись до прекрасного та спілкувались з лялькою. Крім того, слід відмітити ритуальну ляльку, яка робилась із хрестом на обличчі.

Мистецтво авторської ляльки набуває популярності в Україні з кожним роком. Важливу роль в розвитку цього мистецтва відіграють великі тематичні виставкові Салони, ярмарки та фестивалі. Першим, найбільшим та найзначущим заходом, присвяченим мистецтву авторської ляльки в Україні є Міжнародний Салон авторської ляльки «Київська казка», який збирає у своїй виставковій програмі понад 300 найкращих авторів з різних країн світу та цілу низку майстер-класів та лекцій від визнаних авторів.

У школі відбувся конкурс ЮНИЙ ДИЗАЙНЕР. Головними умовами конкурсу було створення ляльки або одежі для ляльки власноруч. у конкурсі приймали участь учні 5-11 класів.

Нижче представлено фотозвіт стосовно цієї події.