Соборний район. Школа № 35

 





Відзначення 90-річчя з дня народження Павла Загребельного

 

Загребельний Павло Архипович

 
 

Біографія

Народився 25 серпня 1924 р. в с. Солошине на Полтавщині.
 
1941 року закінчено десятирічку; вчорашній випускник, ще не маючи повних сімнадцяти років, пішов добровольцем до армії. Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва, у серпні 1941 р. був поранений. Після шпиталю знову військове училище, знову фронт, тяжке поранення в серпні 1942 р., після якого — полон, і до лютого 1945 р. — фашистські концтабори смерті.
 
У 1945 p. працює у радянській воєнній місії в Західній Німеччині. З 1946 p. — навчається на філологічному факультеті Дніпропетровського університету. По його закінченню (1951 p.) — майже півтора десятиліття журналістської роботи (в обласній дніпропетровській газеті, в журналі «Вітчизна» в Києві), поєднуваної з письменницькою працею.
 
Серйозною заявкою на письменницьку зрілість стала «Дума про невмирущого» (1957), присвячена воїнському та людському подвигу молодого радянського солдата, який загинув у фашистському концтаборі.
 
У 1961 — 1963 pp. Загребельний працює головним редактором «Літературної газети» (пізніше — «Літературна Україна»), приблизно в той же час з'явилися три перші романи письменника: «Європа 45» (1959), «Європа. Захід» (1960), «Спека» (1960).
 
У 1964—1979 — секретар, 1979—1986 — 1-й секретар правління Спілки письменників України. Голова Комітету з Державних премій ім. Т.Шевченка (1979—1987). Депутат ВР СРСР 10-11 скликання (1979—1989), ВР УРСР 9 скликання (1974—1979). Член КПРС (1960—1990), кандидат у члени ЦК КПУ (1974—1979), член ЦК КПУ (1979—1989). Член Комітету Національних премій України ім. Т.Шевченка (09.1996—11.2005).
Могила Павла Загребельного
 
Помер 3 лютого 2009 року у віці 84 років після затяжного туберкульозу. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52).

 

Літературна робота

 

У другій половині 50-х років Павло Загребельний видав збірки оповідань «Учитель» (1957), «Новели морського узбережжя» (1958), повісті «Марево», «Там, де співають жайворонки» (1956), «Долина довгих снів» (1957). Протягом 60 — 70-х років письменник створив більшу частину своїх романів, зокрема і найвагоміші з них:
 
    «День для прийдешнього» (1964);
    «Шепіт» (1966);
    «Добрий диявол» (1967);
    «Диво» (1968);
    трилогія «З погляду вічності» (1970);
    «Розгін» (Державна премія СРСР, 1980) — романну будову з чотирьох книг: «Айгюль», «В напрямі протоки», «Ой крикнули сірі гуси», «Персоносфера»;
    «Левине серце», (продовженням «Левиного серця» став роман «Вигнання з раю» (1985));
    «Переходимо до любові» (1971);
    «Намилена трава» (1974);
    «Євпраксія» (1975);
    «Південний комфорт» («Вітчизна», 1984).
    «Гопак під шибеницею»
 
Одним із значних здобутків української прози став роман «Диво» (1968), у якому органічно поєднується далеке минуле та сучасність. У центрі роману — Софія Київська, яка є незнищенним символом руської державності та духовності. Пізніше було створено цілий цикл романів про історичне минуле нашої Батьківщини: «Первоміст» (1972), «Смерть у Києві» (1973), «Євпраксія» (1975). Подіям української історії XVI ст. присвячено роман «Роксолана» (1980). Письменник зробив спробу проникнути у складний внутрішній світ своєї героїні — Роксолани — Анастасії Лісовської, доньки українського священика з Рогатина, яка, потрапивши до гарему турецького султана Сулеймана, незабаром стала його улюбленою дружиною. Розкрити «таємниці» характеру Богдана Хмельницького, показати його як людину та як визначного державотворця — таке завдання поставив перед собою Павло Загребельний в романі «Я, Богдан» (1983). Він показує діяльність гетьмана на тлі складної політичної ситуації середини XVII ст., зупиняючись також і на подробицях його особистого життя. Панорамність, історіософські роздуми про долю України — такі риси найновішого роману письменника «Тисячолітній Миколай» (1994). У романах зустрічаємо вступні слова чи передмову, післяслово — це свого роду невеликі літературознавчі, а то й історіографічні етюди.
 
Виступив Павло Загребельний і з кількома п'єсами, створеними на основі романів — «Хто за? Хто проти?» («День для прийдешнього»), «І земля скакала мені навстріч» («З погляду вічності»); активно виступав із критичними і літературознавчими статтями в пресі, а також з доповідями, промовами й інтерв'ю. Ці виступи зібрані в книзі статей, есе і портретів «Неложними устами» (1981). До неї ввійшла повість-дослідження «Кларнети ніжності», присвячена Павлові Г. Тичині.
 
За його сценаріями на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка знято художні фільми: «Ракети не повинні злетіти» (1965), «Перевірено — мін немає» (1966), «Лаври» (1974), «Ярослав Мудрий» (1982).
 
Павло Загребельний понад сорок років працював в українській прозі. За цей час вийшло близько двадцяти його романів. Один із них — «Розгін» відзначено Державною премією СРСР, два — «Первоміст» і «Смерть у Києві» — Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка. Твори високо оцінені критикою, мають широке читацьке визнання, Загребельний один із найпопулярніших сьогодні українських письменників. Друковані масовими тиражами, його книги швидко розходяться; вони постійно виходять у перекладах іншими мовами; зростає і кількість видань творів письменника за рубежем. У 2004 році нагороджений званням Героя України.

 

Кінематографічна діяльність

За сценаріями Павла Загребельного поставлені фільми:
 
    «Ракети не повинні злетіти» (1964, за участю М. Фігуровського)[1],
    «Перевірено — мін немає» (1965, у співавт.з Ю. Лисенком, О. Сацьким та П. Голубовичем),
    «Лаври» (1972, т/ф, у співавт.з О. Сацьким),
    «І земля скакала мені навстріч» (1975),
    «Хто за? Хто проти?» (1977, т/ф),
    «Ярослав Мудрий» (1981, у співавт. з Г. Коханом),
    «Розгін» (1983, т/ф, у співавт. з Г. Коханом і М. Резниковичем).
 
Про Павла Загребельного знято фільм «Сонет 29» (2000).
 
Нагороджений орденами Трудового Червоного прапора, Дружби народів, двома орденами «Знак Пошани» та медалями. Член Національних спілок письменників і кінематографістів України.

 

Твори

 

  • Дума про невмирущого (1957) повість
  • Європа 45 (1959) роман
  • Спека (1960)
  • Європа. Захід (1961)
  • День для прийдешнього (1964) — перевидано у 2008 році під назвою «Зло»
  • Шепіт (1966)
  • Добрий диявол (1967)
  • Диво (1968)
  • трилогія «З погляду вічності» (1970)
  • Розгін (Державна премія СРСР, 1980) — романна будова з чотирьох книг: «Айгюль», «В напрямі протоки», «Ой крикнули сірі гуси», «Персоносфера»
  • Левине серце
  • Переходимо до любові (1971)
  • Намилена трава (1974)
  • Євпраксія (1975) — історичний роман про Євпраксію Всеволодівну
  • Роксолана (1980) роман
  • Я, Богдан (1983) роман
  • Південний комфорт («Вітчизна», 1984)
  • Вигнання з раю (1985) (продовження «Левиного серця»)
  • Ангельська плоть 1992
  • Попіл снів 1995
  • Юлія, або запрошення до самовбивства (1994)
  • Брухт (2002)
  • Стовпотворіння (2004)
  • Гола душа
  • Зло
  • Дивовижні кларнети
  • Думки на розхрист (остання прижиттєва)
  • Безслідний Лукас (1976-1986)
  • Первоміст (1972) роман
  • Смерть у Києві (1973)

 

ПОСТАНОВА 

Верховної Ради України

 

Про відзначення 90-річчя з дня народження Павла Загребельного

25 серпня 2014 року виповнюється 90 років з дня народження генія української прози, романіста Павла Архиповича Загребельного.

Враховуючи визначний вклад у розвиток літературної спадщини видатного українського письменника і громадського діяча, Героя України Павла Загребельного, у збагачення національної духовної скарбниці, утвердження гуманістичних ідеалів, Верховна Рада України постановляє:

1. У 2014 році урочисто відзначити на державному рівні 90-річчя з дня народження Павла Загребельного.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

у двотижневий термін з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з підготовки і проведення заходів щодо відзначення 90-річчя з дня народження Павла Загребельного;

у двотижневий термін після утворення зазначеного організаційного комітету розробити і затвердити план заходів щодо відзначення 90-річчя з дня народження Павла Загребельного, вирішити питання щодо його фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

У плані заходів передбачити:

видання повного зібрання творів Павла Загребельного;

проведення літературних вечорів, круглих столів, книжкових виставок, інших заходів, присвячених літературній та громадській діяльності Павла Загребельного;

проведення у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах тематичних читань, присвячених 90-річчю з дня народження Павла Загребельного, та розширення вивчення його творчості;

встановлення, зокрема в селі Солошине Кобеляцького району Полтавської області, містах Києві та Дніпропетровську пам’ятників Павлу Загребельному, а також пам’ятних дощок, пов’язаних з його життям і діяльністю.

3. Рекомендувати Державному комітету телебачення і радіомовлення України організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені життю і діяльності Павла Загребельного, та сприяти висвітленню державними засобами масової інформації заходів, що проводитимуться у зв’язку з відзначенням 90-річчя з дня його народження.

4. Запропонувати:

Українському державному підприємству поштового зв’язку "Укрпошта" видати поштову марку, присвячену 90-річчю з дня народження Павла Загребельного;

Національному банку України виготовити і ввести в обіг ювілейну монету з нагоди 90-річчя з дня народження Павла Загребельного.

5. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності.

6. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

 Голова Верховної Ради України О.ТУРЧИНОВ

м. Київ 25 липня 2014 року № 1616-VII


 

У К А З

 

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про присвоєння П. Загребельному

звання Герой України

 

За самовіддане служіння Україні, багаторічну плідну діяльність на ниві письменства, визначний особистий внесок у збагачення національної духовної скарбниці, утвердження гуманістичних ідеалів

п о с т а н о в л я ю:

Присвоїти звання Герой України з врученням ордена Держави ЗАГРЕБЕЛЬНОМУ Павлу Архиповичу - письменникові, м. Київ.

 

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ, 25 серпня 2004 року N 996/2004

У К А З

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про увічнення пам'яті Павла Загребельного

 

Ураховуючи значення літературної спадщини видатного українського письменника і громадського діяча, Героя України Павла Архиповича Загребельного, його

внесок у збагачення національної духовної скарбниці, утвердження гуманістичних ідеалів,

п о с т а н о в л я ю:

1. Кабінету Міністрів України забезпечити здійснення за участю Національної академії наук України заходів щодо увічнення пам'яті Павла Загребельного, зокрема: вирішення разом із Київською міською, Дніпропетровською та Полтавською обласними державними адміністраціями питання про встановлення пам'ятних знаків та меморіальних дощок у

місцях, пов'язаних із життям та діяльністю Павла Загребельного; підготовки та видання повного зібрання творів Павла Загребельного; проведення літературних вечорів, круглих столів, книжкових виставок, інших заходів, присвячених літературній та громадській діяльності письменника; проведення у навчальних закладах тематичних читань, присвячених творчому спадку Павла Загребельного; опрацювання питання щодо розширення вивчення творчості Павла Загребельного у навчальних

закладах; 23створення документального фільму про життя та творчість Павла Загребельного.

2. Державному комітету телебачення та радіо мовлення України забезпечити широке висвітлення заходів, пов'язаних із вшануванням пам'яті Павла Загребельного, організувати цикли тематичних теле- і радіо передач про його життя і творчість.

 

Президент України В. ЮЩЕНКО

м. Київ, 5 лютого 2009 року N 72/2009