Соборний район. Школа № 35

 





Наші справи 2013-2018рр.

10.01.18р.

Залік класних керівників 1-11-х класів з національно-патріотичного виховання


Відкритий урок у 7-В та 11-А кл. на тему: "Ми - патріоти України".Обговорили ,хто такий патріот України,що таке патріотизм.Згадали історію розвитку українських земель та вияснили,чому говорять,що українці свою історію тримають в гаманці.В кінці уроку склали заповіді справжнього патріоту України.

 

 

Конкурс "Чарівна дівчинонька-україночка"

1.11.17р.

7-В клас

 

 

У вівторок,31 жовтня,о 9:30 відбулась педрада у школі на тему:"Національно-патрітичне виховання як засіб становлення сучасного українця,адаптованого до нових умов життя"



26.10.17р.

Екскурсія "Київ музейний"

Під час цієї екскурсії діти познайомились із стародавньою частиною Києва: Національним оперним театром,шедевром київської архітектури,в якому у вересні 1911 р. було вбито прем'єр міністра Російської імперії П.Столипіна;однією з найдревніших вулиць Києва-вул. Володимирського,що має дуже багато пам'яток; Золотими Воротами,які використовувались в якості урочистого в'їзду в місто часів Ярослава Мудрого;Софійським собором,який входить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і пам'ятником Б.Хмельницькому;Михайлівським Золотоверхим монастирем;ансамблем пам'ятників княгині Ользі,апостолу Андрію,який за легендою встановив на київських горах свій хрест і пророкував,що буде на цьому місці град великий,а також пам'ятником Кирилу і Мефодію,творцям слов'янської абетки;Андріївською церквою та Андріївським узвозом.Потрапили на екскурсію в "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945рр" та на екскурсію до музею історичних цінностей.Також відвідали музей Чорнобиля та Національний музей медицини України.

 

17.10.17 р.

Загальноміський захід ''Козацька Покрова на Старій Самарі": старт Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри "Сокіл" ("Джура")

 

11.10.17р.

До Дня захисника Вітчизни учні нашої школи відвідали Дніпровський військовий госпіталь.Вони привезли  з собою : солодощі,блини,вареники,піцу,фрукти та соки.Але найбільш приємним подарунком для наших воїнів були дитячі малюнки,в яких діти побажали нашим воїнам миру та здоров'я!

 

14 вересня 2017р. учні 7-Г та 8-А класу з метою національно-патріотичного виховання відвідали екскурсійну програму: «Дніпропетровщина вражає». Екскурсанти побували в с.Китайгород , де побачили ансамбль кам’яних церков та оборонні вали, піднялися на гору Калитва (126 м над рівнем моря) та відвідали хутір Рудка, а саме музей українського побуту ХІХ ст.

 

10 травня 2017р. 6-В та 10-А класи відвідали військовий госпіталь по вул.Комсомольська.Діти привезли пораненим бійцям солодощі, фрукти, домашні смаколики. Подякували за захист нашої країни та героічні вчинки .

 

5 травня 2017 року 8-Б,8-В та 10-Б класи відвідали військовий госпіталь по вул.Комсомольська.Діти привезли пораненим бійцям солодощі, фрукти, домашні смаколики. Подякували за захист нашої країни та героічні вчинки .

 

Покладання квітів до пам'ятника Слави

 

З нагоди Дня Перемоги в нашій школі відбувся урочистий захід – зустріч учнів з ветераном та учасником бойових дій Великої Вітчизняної Війни.Ветеран розповів про важкі випробування, що випали на долю його військових товаришів, пекельні роки війни, нелегкий повоєнний час. Ветеран зазначив, що щиро бажає одного: щоб ніколи не повторилися роки лихоліття, які йому довелося пережити, щоб вічно панував у світі мир і спокій, щасливими були діти, здоровими онуки.

Участь у заході,присвяченому 31-й річниці Чорнобильскої катастрофи

 



 

 

8 квітня 2017 р. з метою поліпшення санітарного та естетичного стану території СЗШ №35 педагогічний колектив,представники технічного персоналу та учні прибирали територію школи,шкільного майданчику та шкільного стадіону. Під час заходів було вирубано кущі та окремі дерева, зібрано листя та сміття, підготовлено клумби для висівання квітів та посаджено чотири дерева на шкільному майданчику. Відновлено роботу «Зелених патрулів» з метою збереження зелених насаджень на території школи. Всі учасники акції працювали з великим ентузіазмом. Результатом їх зусиль стала чиста,квітуча територія нашої школи та стадіону.

 

Виховні заходи до Дня Перемоги

 

 

Більші та більше фото можна переглянути на нашому сайті в Фотогалереї 1-А кл. (Посилання).

 

 

Більші та більше фото можна переглянути на нашому сайті в Фотогалереї 1-Г кл. (Посилання).

 

 

 

Акція "Турбота"

 

 

Фото з цього заходу можно переглянути в нащій Фотогалереї (Тут)

 

 

Фото з цього заходу можно переглянути в нащій Фотогалереї (Тут)

 

 

Фото з цього заходу можно переглянути в нащій Фотогалереї (Тут)

 

 

 

Фото з цього заходу можно переглянути в нащій Фотогалереї

 

 

 

Фото з цього заходу можно переглянути в нащій Фотогалереї

 

 

 

 

Наша власна ініціатива - Акция "Турбота"

 

 

 

Вшанування Т.Г. Шевченка

 

 

 

Виставка до Дня народження Тараса Григоровича Шевченка 10.03.17р.
 

 

Виставка до Дня народження Тараса Григоровича Шевченка 10.03.17р.
 

 

Ілюстрації до творів Т.Г. Шевченка10.03.17р.

 

 

 

 

Заходи з нагоди відзначення виведення військ з Афганістану

 

 

 

 

Заходи СЗШ №35 із вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. в Україні

 

 

 

 

 

Відзначення 90-річчя з дня народження Павла Загребельного

 

Загребельний Павло Архипович

 
 

Біографія

Народився 25 серпня 1924 р. в с. Солошине на Полтавщині.
 
1941 року закінчено десятирічку; вчорашній випускник, ще не маючи повних сімнадцяти років, пішов добровольцем до армії. Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва, у серпні 1941 р. був поранений. Після шпиталю знову військове училище, знову фронт, тяжке поранення в серпні 1942 р., після якого — полон, і до лютого 1945 р. — фашистські концтабори смерті.
 
У 1945 p. працює у радянській воєнній місії в Західній Німеччині. З 1946 p. — навчається на філологічному факультеті Дніпропетровського університету. По його закінченню (1951 p.) — майже півтора десятиліття журналістської роботи (в обласній дніпропетровській газеті, в журналі «Вітчизна» в Києві), поєднуваної з письменницькою працею.
 
Серйозною заявкою на письменницьку зрілість стала «Дума про невмирущого» (1957), присвячена воїнському та людському подвигу молодого радянського солдата, який загинув у фашистському концтаборі.
 
У 1961 — 1963 pp. Загребельний працює головним редактором «Літературної газети» (пізніше — «Літературна Україна»), приблизно в той же час з'явилися три перші романи письменника: «Європа 45» (1959), «Європа. Захід» (1960), «Спека» (1960).
 
У 1964—1979 — секретар, 1979—1986 — 1-й секретар правління Спілки письменників України. Голова Комітету з Державних премій ім. Т.Шевченка (1979—1987). Депутат ВР СРСР 10-11 скликання (1979—1989), ВР УРСР 9 скликання (1974—1979). Член КПРС (1960—1990), кандидат у члени ЦК КПУ (1974—1979), член ЦК КПУ (1979—1989). Член Комітету Національних премій України ім. Т.Шевченка (09.1996—11.2005).
Могила Павла Загребельного
 
Помер 3 лютого 2009 року у віці 84 років після затяжного туберкульозу. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52).

 

Літературна робота

 

У другій половині 50-х років Павло Загребельний видав збірки оповідань «Учитель» (1957), «Новели морського узбережжя» (1958), повісті «Марево», «Там, де співають жайворонки» (1956), «Долина довгих снів» (1957). Протягом 60 — 70-х років письменник створив більшу частину своїх романів, зокрема і найвагоміші з них:
 
    «День для прийдешнього» (1964);
    «Шепіт» (1966);
    «Добрий диявол» (1967);
    «Диво» (1968);
    трилогія «З погляду вічності» (1970);
    «Розгін» (Державна премія СРСР, 1980) — романну будову з чотирьох книг: «Айгюль», «В напрямі протоки», «Ой крикнули сірі гуси», «Персоносфера»;
    «Левине серце», (продовженням «Левиного серця» став роман «Вигнання з раю» (1985));
    «Переходимо до любові» (1971);
    «Намилена трава» (1974);
    «Євпраксія» (1975);
    «Південний комфорт» («Вітчизна», 1984).
    «Гопак під шибеницею»
 
Одним із значних здобутків української прози став роман «Диво» (1968), у якому органічно поєднується далеке минуле та сучасність. У центрі роману — Софія Київська, яка є незнищенним символом руської державності та духовності. Пізніше було створено цілий цикл романів про історичне минуле нашої Батьківщини: «Первоміст» (1972), «Смерть у Києві» (1973), «Євпраксія» (1975). Подіям української історії XVI ст. присвячено роман «Роксолана» (1980). Письменник зробив спробу проникнути у складний внутрішній світ своєї героїні — Роксолани — Анастасії Лісовської, доньки українського священика з Рогатина, яка, потрапивши до гарему турецького султана Сулеймана, незабаром стала його улюбленою дружиною. Розкрити «таємниці» характеру Богдана Хмельницького, показати його як людину та як визначного державотворця — таке завдання поставив перед собою Павло Загребельний в романі «Я, Богдан» (1983). Він показує діяльність гетьмана на тлі складної політичної ситуації середини XVII ст., зупиняючись також і на подробицях його особистого життя. Панорамність, історіософські роздуми про долю України — такі риси найновішого роману письменника «Тисячолітній Миколай» (1994). У романах зустрічаємо вступні слова чи передмову, післяслово — це свого роду невеликі літературознавчі, а то й історіографічні етюди.
 
Виступив Павло Загребельний і з кількома п'єсами, створеними на основі романів — «Хто за? Хто проти?» («День для прийдешнього»), «І земля скакала мені навстріч» («З погляду вічності»); активно виступав із критичними і літературознавчими статтями в пресі, а також з доповідями, промовами й інтерв'ю. Ці виступи зібрані в книзі статей, есе і портретів «Неложними устами» (1981). До неї ввійшла повість-дослідження «Кларнети ніжності», присвячена Павлові Г. Тичині.
 
За його сценаріями на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка знято художні фільми: «Ракети не повинні злетіти» (1965), «Перевірено — мін немає» (1966), «Лаври» (1974), «Ярослав Мудрий» (1982).
 
Павло Загребельний понад сорок років працював в українській прозі. За цей час вийшло близько двадцяти його романів. Один із них — «Розгін» відзначено Державною премією СРСР, два — «Первоміст» і «Смерть у Києві» — Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка. Твори високо оцінені критикою, мають широке читацьке визнання, Загребельний один із найпопулярніших сьогодні українських письменників. Друковані масовими тиражами, його книги швидко розходяться; вони постійно виходять у перекладах іншими мовами; зростає і кількість видань творів письменника за рубежем. У 2004 році нагороджений званням Героя України.

 

Кінематографічна діяльність

За сценаріями Павла Загребельного поставлені фільми:
 
    «Ракети не повинні злетіти» (1964, за участю М. Фігуровського)[1],
    «Перевірено — мін немає» (1965, у співавт.з Ю. Лисенком, О. Сацьким та П. Голубовичем),
    «Лаври» (1972, т/ф, у співавт.з О. Сацьким),
    «І земля скакала мені навстріч» (1975),
    «Хто за? Хто проти?» (1977, т/ф),
    «Ярослав Мудрий» (1981, у співавт. з Г. Коханом),
    «Розгін» (1983, т/ф, у співавт. з Г. Коханом і М. Резниковичем).
 
Про Павла Загребельного знято фільм «Сонет 29» (2000).
 
Нагороджений орденами Трудового Червоного прапора, Дружби народів, двома орденами «Знак Пошани» та медалями. Член Національних спілок письменників і кінематографістів України.

 

Твори

 

  • Дума про невмирущого (1957) повість
  • Європа 45 (1959) роман
  • Спека (1960)
  • Європа. Захід (1961)
  • День для прийдешнього (1964) — перевидано у 2008 році під назвою «Зло»
  • Шепіт (1966)
  • Добрий диявол (1967)
  • Диво (1968)
  • трилогія «З погляду вічності» (1970)
  • Розгін (Державна премія СРСР, 1980) — романна будова з чотирьох книг: «Айгюль», «В напрямі протоки», «Ой крикнули сірі гуси», «Персоносфера»
  • Левине серце
  • Переходимо до любові (1971)
  • Намилена трава (1974)
  • Євпраксія (1975) — історичний роман про Євпраксію Всеволодівну
  • Роксолана (1980) роман
  • Я, Богдан (1983) роман
  • Південний комфорт («Вітчизна», 1984)
  • Вигнання з раю (1985) (продовження «Левиного серця»)
  • Ангельська плоть 1992
  • Попіл снів 1995
  • Юлія, або запрошення до самовбивства (1994)
  • Брухт (2002)
  • Стовпотворіння (2004)
  • Гола душа
  • Зло
  • Дивовижні кларнети
  • Думки на розхрист (остання прижиттєва)
  • Безслідний Лукас (1976-1986)
  • Первоміст (1972) роман
  • Смерть у Києві (1973)

 

ПОСТАНОВА 

Верховної Ради України

 

Про відзначення 90-річчя з дня народження Павла Загребельного

25 серпня 2014 року виповнюється 90 років з дня народження генія української прози, романіста Павла Архиповича Загребельного.

Враховуючи визначний вклад у розвиток літературної спадщини видатного українського письменника і громадського діяча, Героя України Павла Загребельного, у збагачення національної духовної скарбниці, утвердження гуманістичних ідеалів, Верховна Рада України постановляє:

1. У 2014 році урочисто відзначити на державному рівні 90-річчя з дня народження Павла Загребельного.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

у двотижневий термін з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з підготовки і проведення заходів щодо відзначення 90-річчя з дня народження Павла Загребельного;

у двотижневий термін після утворення зазначеного організаційного комітету розробити і затвердити план заходів щодо відзначення 90-річчя з дня народження Павла Загребельного, вирішити питання щодо його фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

У плані заходів передбачити:

видання повного зібрання творів Павла Загребельного;

проведення літературних вечорів, круглих столів, книжкових виставок, інших заходів, присвячених літературній та громадській діяльності Павла Загребельного;

проведення у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах тематичних читань, присвячених 90-річчю з дня народження Павла Загребельного, та розширення вивчення його творчості;

встановлення, зокрема в селі Солошине Кобеляцького району Полтавської області, містах Києві та Дніпропетровську пам’ятників Павлу Загребельному, а також пам’ятних дощок, пов’язаних з його життям і діяльністю.

3. Рекомендувати Державному комітету телебачення і радіомовлення України організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені життю і діяльності Павла Загребельного, та сприяти висвітленню державними засобами масової інформації заходів, що проводитимуться у зв’язку з відзначенням 90-річчя з дня його народження.

4. Запропонувати:

Українському державному підприємству поштового зв’язку "Укрпошта" видати поштову марку, присвячену 90-річчю з дня народження Павла Загребельного;

Національному банку України виготовити і ввести в обіг ювілейну монету з нагоди 90-річчя з дня народження Павла Загребельного.

5. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності.

6. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

 Голова Верховної Ради України О.ТУРЧИНОВ

м. Київ 25 липня 2014 року № 1616-VII


 

У К А З

 

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про присвоєння П. Загребельному

звання Герой України

 

За самовіддане служіння Україні, багаторічну плідну діяльність на ниві письменства, визначний особистий внесок у збагачення національної духовної скарбниці, утвердження гуманістичних ідеалів

п о с т а н о в л я ю:

Присвоїти звання Герой України з врученням ордена Держави ЗАГРЕБЕЛЬНОМУ Павлу Архиповичу - письменникові, м. Київ.

 

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ, 25 серпня 2004 року N 996/2004

У К А З

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про увічнення пам'яті Павла Загребельного

 

Ураховуючи значення літературної спадщини видатного українського письменника і громадського діяча, Героя України Павла Архиповича Загребельного, його

внесок у збагачення національної духовної скарбниці, утвердження гуманістичних ідеалів,

п о с т а н о в л я ю:

1. Кабінету Міністрів України забезпечити здійснення за участю Національної академії наук України заходів щодо увічнення пам'яті Павла Загребельного, зокрема: вирішення разом із Київською міською, Дніпропетровською та Полтавською обласними державними адміністраціями питання про встановлення пам'ятних знаків та меморіальних дощок у

місцях, пов'язаних із життям та діяльністю Павла Загребельного; підготовки та видання повного зібрання творів Павла Загребельного; проведення літературних вечорів, круглих столів, книжкових виставок, інших заходів, присвячених літературній та громадській діяльності письменника; проведення у навчальних закладах тематичних читань, присвячених творчому спадку Павла Загребельного; опрацювання питання щодо розширення вивчення творчості Павла Загребельного у навчальних

закладах; 23створення документального фільму про життя та творчість Павла Загребельного.

2. Державному комітету телебачення та радіо мовлення України забезпечити широке висвітлення заходів, пов'язаних із вшануванням пам'яті Павла Загребельного, організувати цикли тематичних теле- і радіо передач про його життя і творчість.

 

Президент України В. ЮЩЕНКО

м. Київ, 5 лютого 2009 року N 72/2009

 

 

Відзначення 200-річча з дня народження творця державного гімну М. Вербицького

 

 

 

 

 

 

 

Безсмертний полк

 

Учениця 6-Б класу СЗШ №35

Литвиненко Даря

 

 

Моєму прадідусеві, Полтавцю Івану Федоровичу, вдалося пережити блокаду Ленінграду під час Великої Вітчизняної війни.

Прадідусь згадував, як був поранений, невдовзі піднялася температура. Знаючи, що таких поранених до шпиталю не забирають, йому довелося обманути санітарів – і це врятувало йому життя.

Після одужання, Іван Федорович був направлений на лінію фронту, брав участь у звільненні Ленінграду.

Повернувшись у 1944 році додому, прадідусь дуже хворів, рани погано загоювались, мав інвалідність. Доля відвела йому небагато років, але в родині ми про нього пам’ятаємо. Мені про нього розповіла мама, а їй моя бабуся. Коли прадідусь помер, бабусі Олені було лише 5 років.


Учень 8-Б класу СЗШ №35

Бабенцов Георгій

 

Для мене День Перемоги – велике свято. Цього дня в сім’ї згадуємо мого дідуся Миколу Васильовича Бабенцова та прадідів Івана Никифоровича Кльосова і Андрія Трофимовича Зіміна. Вони воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни.

До війни Іван Кльосов працював на судноремонтному заводі м.Миколаїв. У воєнні роки прадід Іван був героєм – підпільником. Разом з однодумцями в окупованому місті вели підпільну роботу, розвішували листівки, знищували ворога зсередини. Він загинув у 1943 році. Про нього зберігаються відомості, фотографії, документи в музеї міста Миколаєва.

 

 

Інший мій прадід Андрій воював, а наприкінці 1941 року потрапив до концтабору Бухенвальд. Разом з ним там знаходився відомий радянський генерал Карбишев, який трагічно загинув. Прадід Андрій вів у концтаборі підпільну роботу. Звільнений був у березні  1945 року. Після війни багато працював, став відомим ветеринаром. Та, на жаль, рано пішов із життя від отриманих на війні поранень.

Мій дідусь Микола Васильович Бабенцов додав собі рік, щоб потрапити на фронт. Воював на 3-му Українському фронті, отримав багато нагород, дійшов до Відня, де і зустрів День Перемоги. Дідусь багато розповідав моєму татові про війну, про втрати близьких та рідних, про відвагу тих, кому ми завдячуємо перемогою.

 

Учениця 10-А класу СЗШ №35

Малахова Марія

 

Знову настає травень, а з ним і Свято Перемоги. Моя бабуся згадує про неї небагато, бо виповнився їй лише один рік, як почалася війна. Бабуся розповідала, що її матір (мою прабабусю Параску Свиридівну)врятував від смерті поліцай.

Прийшли німці у двір, стали кричати: «Яйка! Млеко!». Прабабуся стояла з дитиною на руках, не розуміючи чого від неї хочуть. Один поліцай підійшов ближче і сказав пошепки: «Тікай, Параско, будуть стрілять». Біля хати росла кукурудза – вона й стала спасінням для них. Бігла Параска так, як ніколи в житті не бігала. Чула, як позаду лунали постріли. Сховалася прабабуся в лісі, тоді в лісах багато людей було, жили в землянках, попереводили туди таємно й худобу, бо німці підбирали все дочиста. Там, у лісі, познайомилась вона з моїм прадіду сем Федором, який організував партизанський загін для боротьби з ворогом. Демобілізувати їх з хлопцями вчасно не встигли. Окупація була занадто швидкою, тож змушені були рятуватися в лісі. А на фронт він потрапив уже в 1943 році, повернувся 1945 року, увесь в орденах і медалях. Бабуся розповідала, що про їхню партизань су діяльність писали в газетах, є експозиція в музеї. У нас вдома теж зберігаються фотографії та документи тих часів, спогади тих, хто разом з дідусем воював проти ворога. Тато вважає це найбільшим багатством родини. Я з ним згодна. Шкода лише, що не знала його особисто.

 

 

Учень 11-А класу СЗШ №35

Парфенчук Микита

 

Теплий літній вечір, безтурботність, мрії, сподівання…Ніхто не підозрював, що після веселих і галасливих випускних вечорів хлопці візьмуть до рук зброю, а дівчата навіть не здогадуватимуться, що  з ними невдовзі трапиться…

Так сталося і з моєю прабабусею Шевченко Олександрою Петрівною, яка була родом із Донеччини. Під час окупації вона була відправлена до Німеччини на господарські роботи, їй було лише 17 років. Після війни прабабуся повернулася, працювала багато років у геологорозвідці. Мала медалі та інші нагороди. Її не стало 15 грудня 2005 року. Вона завжди говорила про війну так: «Це моя загублена молодість».

Мій прадідусь, Парфенчук Михайло Іванович, народився 1901 року. Воював, був у полоні, брав участь у рукопашних боях. Про нього говорили, що він може однією рукою «вбити коня». Почав війну під Харковом, закінчив в Австрії. Повернувся і працював ковалем. Помер 1 січня 1981 року.

Ще одна із моїх прабабусь, Карташова Анастасія Василівна, родом була із Волині. Під час Вітчизняної війни була зенітницею, правда, не відразу. Спочатку ховались від німців серед боліт, потім допомагали партизанам. А коли втратила маму і брата(їх розстріляли), пішла на фронт, освоїла зенітну установку і помстилася ворогам. У цьому році прабабусі виповнюється 95 років. Сподіваюся, що збереться уся наша велика родина.

Є у мене коріння і на Одещині. Звідти родом мої прадідусь Іван та прабабуся Марія Дунаєви. Вони одружилися незадовго до війни. Дід Іван брав участь у військових операціях під Сталінградом та у битві за Сталінград, про що має відзнаки та нагороди. Прабабуся Марія з двома дітьми пережила окупацію, чудом уникла вивезення до Німеччини. Взагалі у Івана та Марії було шестеро дітей, але вижило лише троє.

Яке це щастя – жити у мирні часи. Усім цим ми завдячуємо уцілілим у Великій Вітчизняній війні.


Учениця 8-А класу СЗШ №35

Романовська Наталія

 

Найдорожче, що дається людині, - життя. Ми приходимо на цю землю для того, щоб жити, милуватися красою природи, навчатися, мріяти, працювати, кохати, народжувати дітей, дарувати радість і щастя. А війна відбирає в людині це найбільше щастя, дароване Богом. Людина бере до рук зброю, залишає свій дім і йде боронити рідну землю від ворогів.

Велика Вітчизняна війна доторкнулася,- ні, це не те слово, - увірвалася у життя кожної української сім’ї, залишила свій слід у містах і селах, глибокі рани в серцях людей.

Коли розпочалася війна, мій прадідусь, Романовський Микола Олександрович, проходив строкову службу, тож був відправлений на фронт. Війну розпочав солдатом, а закінчив  у званні командира.Усі груди на дідусевому кітелі були вкриті орденами та медалями. Дідусь визволяв не тільки Україну, а й Польщу, Австрію, Румунію та Угорщину.

А моїй прабабусі, Романовській Агафії Онуфріївні, коли увійшли німці в село, було лише 14 років. Це була русява дівчинка з блакитними очима. Усю молодь німці відправляли на примусові роботи до Німеччини, вона потрапила на довгі чотири роки на сільськогосподарські роботи до заможнього німця, який мешкав на хуторі. Серед рабів були і поляки, і росіяни. Звільнили її американці. У 1946 році прабабуся з прадіду сем одружилися , народили чотирьох дітей. На жаль, вони уже померли. Та ми в родині про них завжди пам’ятаємо і шануємо.

 

 

Заходи присвячені 71-р. звільнення м. Дніпропетровська від німецько-фашистських загарбників

 

План заходів СЗШ №35 до відзначення

71-ї річниці визволення м. Дніпропетровська

від німецько-фашистських загарбників

2014-2015 н.р.

 

№ з/п

Назва заходу

дата проведення

1.

Перегляд у шкільному відео залі серіалу «Серце України» 

20.10.2014р. – 24.10.2014р.

2.

Екскурсії до діорами «Битва за Дніпро» та музею Д.І. Яворницького

20.10.2014р. –24.10.2014р.

3.

Радіопередача «Вклоняємось доземно всім солдатам»

24.10.2014р.

4.

Привітання ветеранів, які мешкають в мікрорайоні школи (Карпенко К.Н., Смирнова Г.І.)

24.10.2014р.

5.

Оформлено інформаційний стенд «Пам’ятаємо…» (до 71-ї річниці визволення Дніпропетровська)

22.10.2014р.

6.

Оформлено книжкову виставку у шкільній бібліотеці «Битва за Дніпро»

20.10.2014р.

7.

Проведено уроки мужності, присвячені 71-ій річниці визволення м. Дніпропетровська від німецько-фашистських загарбників»

24.10.2014р.

 

 

 

План

заходів СЗШ №35 до відзначення

70-ї річниці визволення м. Дніпропетровська та 69-ї річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників

 

з/п

Назва заходу

Місце проведення

Дата та час проведення

Орієнтовна кількість залучених дітей

Орієнтовна кількість залучених ветеранів ВВв 1941-1945 років

1

Оформлення інформаційного стенду присвячений визволенню міста та України

Хол СЗШ №35

08.10

3

-

2

Екскурсії до шкільного музею Слави

Шкільний музей Слави

01.10-26.10

650

7

3

Оформлення в бібліотеці книжкової виставки «Дніпро – ріка героїв»

Бібліотека СЗШ №35

01.10

2

-

4

Оформлення класних куточків, присвячених 70-ї річниці визволення м. Дніпропетровська та 69-ї річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників

СЗШ №35

01.10-04.10

710

-

5

Радіопередача «Вклоняємось доземно всім солдатам»

СЗШ №35

24.10

750

5

6

Єдиний урок мужності «вічно в пам’яті народній»

СЗШ №35

25.10

800

8

7

Екскурсії по місту «Вулиці пам’ятають»

По місту

08.10-02.11

270

-

8

Покладання квітів до Стелли

Бульвар Слави

25.10

320

-

9

Перегляд документальних та художніх фільмів у шкільному відеозалі.

Відеозал

01.10-26.10

410

-